В’язкість води, або внутрішнє тертя
В’язкість води, або внутрішнє тертя– властивість води чинити опір при переміщенні однієї частини щодо іншої. В’язкість води невелика, зменшується з підвищенням її температури і характеризується кінематичним коефіцієнтом в'язкості, який для води при температурі 0 °С дорівнює 1,78·10-6 м2/с, а при температурі 50 °С – 0,55·10-6 м2/с. Вода чинить дуже великий опір стискуючим зусиллям і витримує значний тиск, зменшуючись у своєму об’ємі при цьому дуже мало.
Поверхневий натяг води у порівняно з іншими рідинами великий, а з підвищенням температури дещо зменшується. З усіх рідин більш високий поверхневий натяг має тільки рідка ртуть.Коефіцієнт поверхневого натягу води змінюється від 75,6·10-3 Н/м при 0 °С до 60,8·10-3Н/м при 90 °С.
Великий поверхневий натяг надає воді кулеподібної форми при вільному падінні або в стані невагомості. Така геометрична форма має максимальну для даного об’єму поверхню.
Ще однією характерною властивістю води є здатність змочувати поверхнюбільшості твердих тіл. Завдяки здатності змочування вода може підніматися в у порах і капілярах ґрунту та рослин.
Коментарі
Дописати коментар